вседозволеність

1. Повна, нічим не обмежена свобода дій, часто з негативним відтінком — коли дозволяється все, навіть те, що суперечить нормам моралі, закону або суспільним усталенням.

2. Стан, ситуація або атмосфера, в якій відсутні будь-які заборони, обмеження або відповідальність за вчинки, що часто призводить до свавілля та беззаконня.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вся штука — зберегти цю тонку лінію, кордон, переступивши який, сповнена любові служниця зануриться у вседозволеність, а надто поблажлива пані отримає в домі прикру бабу, яка тільки й знає, що нарікати, і не має жодного натхнення готувати такі пишні сальцесони, як пан власне куштує». Торн у відповідь прицмокнув язиком і закотив очі, демонструючи блаженство, отримане від кусника пережованого сальцесона.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |