всевладдя

1. Необмежена, абсолютна влада; повновладдя, всесилля.

2. (у філософії та релігії) Абсолютна, безмежна влада Бога над світом; всемогутність.

Приклади:

Приклад 1:
В пізнішу добу, коли почало проявлятися всевладдя грошей та потяг до багатства, єврейки- аристократки, як запевняє Біблія, буквально обвішувались пряжками й ланцюжками на ногах, кільцями, місяцями, сережками вушними й носовими, привісками, перснями тощо. Чоловіки, виразові лиця яких надавала поважності ассирійська борода, ходили з посохом, пальці рук прикрашали перснями.
— Невідомий автор