1. Який містить осуд, виражає осуд; переважно про слова, висловлювання, погляди тощо.
2. Який схильний до осуду кого-, чого-небудь; переважно про людину, її поведінку, характер.
Словник Української Мови
Буква
1. Який містить осуд, виражає осуд; переважно про слова, висловлювання, погляди тощо.
2. Який схильний до осуду кого-, чого-небудь; переважно про людину, її поведінку, характер.
Приклад 1:
— осудливий вигук. Аді — поглянь-но, дивись.
— Зеров Микола, “Камена”