Словник Української Мови
Буква
1. Який завдає шкоди, має згубний вплив на когось або щось; шкідливий.
2. Який містить у собі щось небезпечне, отруйне або здатне спричинити захворювання.
3. Який перешкоджає нормальному розвитку, функціонуванню чогось; несприятливий.
4. (Розм.) Який має злісний, неприязний намір; злий, зловмисний.
Приклад 1:
Розпорошений і загнаний у свої нори обиватель надто неохоче вилазить із них, і коли йому кажуть прийти о першій, він приходить о другій, ще годину посмоктавши свою лапу.Вредний Яша власною персоною сів між Степаном і Надійкою, перетявши їм шляхи сполучення, і хлопцеві не лишалось нічого іншого, як роздивлятись на публіку й на залу.Місця в малій залі Національної бібліотеки, де звичайно вечірки відбувались, поділялись за класовим принципом на дві категорії — спереду стільці для обраних, ззаду лави для плебсу, здебільшого студентського: позад лав було ще досить порожньої підлоги, де могли стояти ті, хто й на лави не втрапив. Кволі голоси літераторів, що здебільшого не вміють ні читати, ні промовляти, долітають сюди до вух зовсім невиразним мимренням, і публіка мусить тут розважатися самим виглядом літературного дійства, постаттю письменника, що читає, його колегами, що сидять на підвищенні за столом, курять, пишуть одне одному записки, позіхають і роблять натхненні обличчя.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”