Одягнений у якийсь одяг, має на собі одяг.
Який має на собі одяг певного виду, призначення або якості (зазвичай у поєднанні з додатком).
Покритий, вкритий чимось (про предмети, явища природи тощо).
вдягнутий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На ньому лежить, відвернувшись до стіни, вдягнутий чоловік. Він сп ить.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |