1. З силою втиснутися, врізатися у щось, залишивши відбиток або заглиблення.
2. (перен., розм.) Нав’язатися, настирно втрутитися у справи, увазитися у щось.
Словник Української Мови
Буква
1. З силою втиснутися, врізатися у щось, залишивши відбиток або заглиблення.
2. (перен., розм.) Нав’язатися, настирно втрутитися у справи, увазитися у щось.
Приклад 1:
На мене нападала гикавка, і я кожної миті ризикувала вдавитися власним плачем. Я гикала і плакала.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”