1. (про образи, явища) з’являтися перед очима, уявлятися, марити; виникати в уяві як зорове сприйняття, часто ілюзорне або примарне.
2. (переносно) уявлятися, здаватися, видаватися (про думки, ідеї, можливості тощо).
ввижатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони мляво лежали на санях один до одного спинами, дивилися, як протікає за полоззями білота, і їм починало ввижатися, що в оцих снігах вони уже не чорняві хлопці, а заснулі на призьбах білі діди. Не дрімав лише Тиміш, бо збоку від саней, не покидаючи його ні вдень ні вночі, нікому не видний, курів по заметах синій-синесенький вихорець.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |