1. Який має на собі певний одяг, одягнений у щось (зазвичай про гарний, вишуканий, святковий одяг).
2. Який має певне вбрання, оздоблення, обробку (про предмети, приміщення тощо).
вбраний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Григорій Порфирович завжди радів, коли у дверях з’являвся з розташованого неподалік Будинку творчости усміхнений, по-домашньому вбраний . Я любила, не втручаючись у розмову, вслухатися в їхні діалоги: дотепні, мовно-філігранні, сповнені неймовірної ерудиції, фахових спостережень, епізодів їхнього спільного «цехового» досвіду.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Цвєтка секунду перемовлялася з водієм іномарки, напевно, пояснювала, ким я їй доводжусь, а тоді дверцята з боку водія відчинились, і звідти вийшов невисокий гарно вбраний чоловік в черевиках «Salamander». — Сідай в машину, — гукнув він, — поїдемо на морозиво.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
А вiн живе тут, нiкуди не поїхав, гарно вбраний… живе добре, мабуть… i покинув її, забув, мов то не вiн присягався, не вiн занапастив їй життя!.. Нащо доля знову їм зустрiтися судила?
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |