Уникнути небезпеки, лиха, шкоди; захистити себе від чогось негативного.
Оберегтися, утриматися від чогось; стриматися, щоб не зробити чогось.
Словник Української Мови
Буква
Уникнути небезпеки, лиха, шкоди; захистити себе від чогось негативного.
Оберегтися, утриматися від чогось; стриматися, щоб не зробити чогось.
Приклад 1:
Вікон не робили, щоб утримати в помешканні приємну прохолоду та вберегтися від проникнення злодіїв, які в містах ніколи не переводилися. Вхідні двері обов’язково відкривалися всередину, щоб, як уважало забобонне населення, жінка в господі не була прокляттям для чоловіка.
— Невідомий автор