важкооброблюваний

1. (Про ґрунт, землю) Такий, що потребує значних зусиль для обробітку через свою структуру, складність рельєфу або інші агротехнічні особливості.

2. (Техн., про матеріали, деталі) Такий, що з труднощами піддається механічній обробці (наприклад, різанню, свердлінню, шліфуванню) через високу твердість, в’язкість або інші властивості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |