1. (у філософії, переважно про матерію) прагнути до центру, мати тяжіння; бути предметом гравітації.
2. (переносно) тяжіти до чогось, прагнути чогось, схилятися до чогось; бути в підпорядкованому або залежному стані від чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. (у філософії, переважно про матерію) прагнути до центру, мати тяжіння; бути предметом гравітації.
2. (переносно) тяжіти до чогось, прагнути чогось, схилятися до чогось; бути в підпорядкованому або залежному стані від чогось.