покара

[pokɑrɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у християнстві) Священна книга, що містить тексти Святого Письма (переважно Псалтир) та молитви для домашнього чи громадського богослужіння, використовувана в обрядах та особистій молитві.

  2. (переносно, заст.) Книга релігійно-моралістичного змісту, що містить повчання; книга як джерело мудрості або повчання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покара, р. покари, д. покарі, з. покару, о. покарою, м. покарі, к. покаро

Більше записів