1. Ретельно, повністю розжувати їжу до стану, придатного для ковтання.
2. (Переносно) Повністю, без залишку знищити, поглинути, з’їсти.
Словник Української Мови
Буква
1. Ретельно, повністю розжувати їжу до стану, придатного для ковтання.
2. (Переносно) Повністю, без залишку знищити, поглинути, з’їсти.
Приклад 1:
Адже кожен із цих монстрів, якщо наблизитися до нього впритул, дати паралізувати себе, годен зжувати й проковтнути все позитивне й конструктивне, усе найцінніше і найдорожче. Гідно триматися курсу можна лише тоді, коли витруїти в собі небезпечну й спокусливу якість свідомости, що її я для себе визначаю як «одноклітинність» і відчуваю як чи не найбільшу небезпеку.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”