зйомник

1. (спец.) Пристрій або механізм, призначений для зйомки, зняття чогось із певного місця або для захоплення та утримання предмета (наприклад, зйомник котушок, зйомник петель у трикотажному виробництві).

2. (розм.) Той, хто здійснює зйомку, фотографування або відеозапис; оператор, фотограф.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |