зинов’євець

1. Прибічник або послідовник Григорія Зінов’єва, радянського політичного діяча 1920-х років, одного з лідерів так званої «нової опозиції» та «об’єднаної опозиції» у ВКП(б).

2. У переносному значенні — член або прихильник внутрішньопартійної опозиційної групи в комуністичному русі, що дотримується ідей, подібних до тих, які висував Зінов’єв.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |