зимовник

Значення

1. (Техніка) –

   Спеціально обладнане приміщення або комплекс споруд для перебування людей узимку, зокрема в умовах Крайньої Півночі, Антарктиди тощо.

2. (Історія) –

   Сезонне житло, тимчасове помешкання (наприклад, хатина, землянка), де мешкають узимку, часто в контексті скотарства або промислу (риболовлі, полювання).

3. (Зоологія) –

   Місце, де тварини (звірі, птахи) перезимовують; зимівлі.

4. (Історія) –

   Застаріла назва для зимового місяця, частіше — січня.

5. (Історія) –

   В історії запорозького козацтва — невелике укріплене поселення (хутор) із господарськими будівлями, де козаки мешкали та господарювали взимку.

Правопис та відмінювання