Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма іменника “зима”, що вживається для вираження ласки, теплоти або іронії щодо зимової пори року.
- (Література) –
(у фольклорі, поезії) Поетичний образ зими, що наділений людськими рисами; персоніфікація зими як істоти, часто доброї та лагідної.
- (Метеорологія) –
(діал., заст.) Назва певного періоду зими, часто м’якої, несуворої, або ж ранньої зими.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зимонька, р. зимоньки, д. зимоньці, з. зимоньку, о. зимонькою, м. зимоньці, к. зимонько