зимівник

[zɪmiʋnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Зоологія) –

    Спеціальне приміщення для зимового утримання тварин, переважно коней або великої рогатої худоби, що зазвичай має легку конструкцію та розташовується в степу.

  2. (Історія) –

    Історична назва зимового помешкання запорозьких козаків, яке часто було тимчасовим або використовувалося під час зимових промислів (рибальства, полювання).

  3. (Географія) –

    Місце, де проводять зиму; зимівлá.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зимівник, р. зимівника, д. зимівникові, з. зимівник, о. зимівником, м. зимівникові, к. зимівнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів