Значення
-
Дія за значенням дієслова “з’єднувати” або “з’єднати”; об’єднання окремих частин, елементів у єдине ціле, встановлення між ними зв’язку.
-
Місце, де з’єднано, стикуються окремі частини, елементи чогось; стик, сполука.
-
Технічний пристрій або деталь, що забезпечує механічне, електричне тощо сполучення частин механізму, конструкції, мережі.
-
У граматиці — службова мовна одиниця (сполучник, прислівник, частка тощо), що виражає синтаксичний зв’язок між словами, частинами складного речення або окремими реченнями в тексті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. з'єднування, р. з'єднування, д. з'єднуванню, з. з'єднування, о. з'єднуванням, м. з'єднуванні, к. з'єднування