Значення
-
У філософії та релігії — втілення, матеріальне виявлення божественної сутності, духу або надприродної сили в видимій формі; явлення.
-
У культурології та мистецтві — рідкісне, незвичайне явище, феномен, що привертає увагу своєю унікальністю або винятковістю (наприклад, про митця або твір мистецтва).
-
У повсякденному вживанні — видатна, вражаюча постать або явище, що викликає подив і захоплення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. з'ява, р. з'яви, д. з'яві, з. з'яву, о. з'явою, м. з'яві, к. з'яво