з’ясовуваний

1. Такий, що підлягає з’ясуванню, потребує вияснення або може бути з’ясований.

2. (У граматиці) Такий, що виконує синтаксичну роль другорядного члена речення — прикладки, яка з’ясовує, уточнює або конкретизує інший член речення (найчастіше підмет).