Жінка, яка здобула звитягу, прославилася героїчними вчинками або великими перемогами; героїня, переможниця.
Персонажка української міфології, одна з трьох сестер-берегинь (разом із Життєдавицею та Благодатницею), що втілює силу, мужність та героїзм.
звитяжниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |