Словник Української Мови
Буква
1. Старовинний рукописний документ, книга або лист, які зберігаються у вигляді сувою, згорнутого в трубку.
2. (Перен.) Стародавній документ, рукопис, що має історичну або культурну цінність.
3. (Перен., поет.) Про щось довге, що звивається, наприклад, стежка, ріка, дим.
Приклад 1:
Паісієм, з котрим приїхав Мужилівський в офіціальній ролї його провідника, містять ся в так званих «розбитих столбцах сибирского приказа» архива юстиції №№ 273-283 (№№ 273-275, 277-281 і 283 містять один звиток, присвячений Мужилівському, — «Посольство малорусскаго полковника Силуяна Мужиловскаго, а № 282 і 284-7, — другий, присвячений «Распросним рЂчам» патр. Паісія); тут містять ся московські протоколи з посольства Мужилівського, ріжна кореспонденція з приводу його, ориґінальні листи Мужилівського і «списки» — московські урядові переклади їх.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”