1. (Про людину) Такий, що має звирську вдачу, жорстокий, нелюдський; звірячий.
2. (Перен., про явища, дії) Властивий звірові, сповнений жорстокості, лютості; звірячий.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Такий, що має звирську вдачу, жорстокий, нелюдський; звірячий.
2. (Перен., про явища, дії) Властивий звірові, сповнений жорстокості, лютості; звірячий.
Відсутні