1. (Про людину) Такий, що має звинутий ніс — з вираженою горбинкою або зігнутий донизу.
2. (Переносно, розм.) Схиблений на чомусь, що має нав’язливу ідею чи пристрасть; зациклений.
звинутий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гляньте знову на вознесеного змія Мойсеевого… Якщо в ін висить, у кільце звинутий, – є фігура вічності, якщо ж просто – є образ премудрості. Цей змій усіх плазуючих зміїв пожирає.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |