1. (діал.) Звикнути, призвичаїтися до чогось, набути певної звички.
2. (діал.) Привчити, зробити когось звиклим до чогось.
звикти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Звикнути, призвичаїтися до чогось, набути певної звички.
2. (діал.) Привчити, зробити когось звиклим до чогось.
Відсутні