звиклий
[zʋɪklɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Психологія) –
Такий, що звик до кого-, чого-небудь, призвичаївся, набув звички; привчений.
- (Лінгвістика) –
Звичайний, звичний, такий, що став повсякденним, звичним; заведений, усталений.
- (Лінгвістика) –
(У поєднанні з інфінітивом) Такий, що має звичку, навик щось робити, схильний до чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звиклий, р. звиклого, д. звиклому, з. звиклого, о. звиклим, м. звиклім