1. Різким рухом викликати зміщення кісток у суглобі з нормального положення; вивихнути.
2. Перен.: порушити нормальний стан, хід чогось; спотворити, викривити.
3. Заст.: зіпхнути, скинути різким рухом.
Словник Української Мови
Буква
1. Різким рухом викликати зміщення кісток у суглобі з нормального положення; вивихнути.
2. Перен.: порушити нормальний стан, хід чогось; спотворити, викривити.
3. Заст.: зіпхнути, скинути різким рухом.
Приклад 1:
Боже, язик можна звихнути! — а сама десь далебі аж почервоніла, що така «дурна».
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”