Значення
- (Психологія) –
Властивість того, що є звичним; звиклість, звичка, навичка.
- (Соціологія) –
Сталий, звичний порядок; звичай, норма, традиція.
- (Психологія) –
Те, що стало звичним, повсякденним; звична річ, явище або дія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звичність, р. звичності, д. звичності, з. звичність, о. звичністю, м. звичності, к. звичносте