Вищий ступінь порівняння від прикметника “звичний”; такий, що більш звичний, знайоміший, звикліший за когось або щось інше.
звичніший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Вищий ступінь порівняння від прикметника “звичний”; такий, що більш звичний, знайоміший, звикліший за когось або щось інше.
Відсутні