звичайність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути звичайним, повсякденним, типовими, не викликає здивування чи особливої уваги; відсутність чогось незвичайного, виняткового чи оригінального.

2. (Соціологія) –

   (У філософській та соціологічній термінології) Сукупність усталених норм, правил, практик і уявлень, що характеризують повсякденне життя та свідомість у певному суспільстві або соціальній групі; буденність, рутина.

Правопис та відмінювання