Значення
- (Лінгвістика) –
Таке, що відповідає загальноприйнятим нормам, усталеним правилам або повсякденній практиці; типове, стандартне, не виняткове.
- (Лінгвістика) –
Таке, що не відрізняється нічим особливим, примітним; звичайне, рядове, заурядне.
- (Фізика) –
(У науковому, технічному контексті) Таке, що є основним, найпоширенішим станом або умовою, протиставляється особливому або екстремальному (наприклад, звичайні умови, звичайна температура).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звичайне, р. звичайного, д. звичайному, з. звичайне, о. звичайним, м. звичайнім, к. звичайне
Приклади з художньої літератури
-
З самого ранку Ніна була в русі. Вона була на посаді звичайного посильного, що розносить оповістки у всі кінці міста. Крім того, і оголошення виписувала, а поміж всіма роботами у канцелярії позичали її до бібліотеки і до деканатів політехніки, в якої мурах вона працювала.— Олена Теліга