Значення
-
Технічний пристрій або пристосування для з’єднання, скріплення частин чогось; те, що зв’язує, з’єднує.
-
В анатомії: пучок щільної сполучної тканини, що з’єднує кістки в суглобі або підтримує внутрішні органи.
-
У військовій справі: група військовослужбовців (зв’язківців), призначена для організації та підтримки ліній зв’язку; також пункт для прийому та передачі повідомлень.
-
У мовознавстві: службова мовна одиниця (частіше дієслово-зв’язка “бути” у різних формах або інші дієслова), що сполучає підмет іменного речення з його присудком, виражаючи граматичне значення.
-
У логіці та математиці: знак або операція, що встановлює певне відношення між поняттями, висловлюваннями тощо.
-
У текстільній промисловості: одиниця виміру нитки, пасмова пряжа певної довжини (зазвичай 120 ярдів або 109.7 метра).
Правопис та відмінювання
н. зв'язка, р. зв'язки, д. зв'язці, з. зв'язку, о. зв'язкою, м. зв'язці, к. зв'язко