зв'язка

[zʋ'jɑzkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний пристрій або пристосування для з’єднання, скріплення частин чогось; те, що зв’язує, з’єднує.

  2. В анатомії: пучок щільної сполучної тканини, що з’єднує кістки в суглобі або підтримує внутрішні органи.

  3. У військовій справі: група військовослужбовців (зв’язківців), призначена для організації та підтримки ліній зв’язку; також пункт для прийому та передачі повідомлень.

  4. У мовознавстві: службова мовна одиниця (частіше дієслово-зв’язка “бути” у різних формах або інші дієслова), що сполучає підмет іменного речення з його присудком, виражаючи граматичне значення.

  5. У логіці та математиці: знак або операція, що встановлює певне відношення між поняттями, висловлюваннями тощо.

  6. У текстільній промисловості: одиниця виміру нитки, пасмова пряжа певної довжини (зазвичай 120 ярдів або 109.7 метра).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зв'язка, р. зв'язки, д. зв'язці, з. зв'язку, о. зв'язкою, м. зв'язці, к. зв'язко

Більше записів