Древослів

Словник Української Мови

звукознімач

[zʋukoznimɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальний пристрій або апарат для запису звуку, звукозаписувач.

  2. (Техніка) –

    Фахівець, який здійснює професійний запис звуку (наприклад, на кіностудії, радіо тощо); звукооператор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукознімач, р. звукознімача, д. звукознімачеві, з. звукознімач, о. звукознімачем, м. звукознімачеві, к. звукознімачу

Більше записів