1. Фізичне явище, при якому звукова хвиля, що падає на перешкоду, повертається назад у середовище, з якого вона прийшла; відображення звуку.
2. У лінгвістиці: те саме, що ономатопея — слово, що утворене шляхом імітації звуків живої та неживої природи, наприклад “дзижчати”, “брязкати”, “кукуріку”.