Значення
- (Фізика) –
Фізична властивість матеріалів, конструкцій або середовищ пропускати звукові хвилі, що характеризується коефіцієнтом звукопроникності (величина, обернена до коефіцієнта звукоізоляції).
- (Техніка) –
Здатність приміщення, будівлі або їх елементів (наприклад, дверей, вікон) пропускати звук іззовні всередину або навпаки, що призводить до підвищеного рівня шуму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопроникність, р. звукопроникності, д. звукопроникності, з. звукопроникність, о. звукопроникністю, м. звукопроникності, к. звукопроникносте