Значення
- (Техніка) –
Електронний пристрій для посилення електричних коливань, що відповідають звуковим частотам, з метою збільшення гучності відтворення звуку через акустичні системи.
- (Техніка) –
Складова частина апаратури для відтворення звуку (аудіоапаратури), яка безпосередньо посилює слабкий вхідний сигнал від джерела (наприклад, мікрофона, програвача) до потужності, необхідної для роботи гучномовців.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопідсилювач, р. звукопідсилювача, д. звукопідсилювачеві, з. звукопідсилювач, о. звукопідсилювачем, м. звукопідсилювачеві, к. звукопідсилювачу