звукопідсилювач

Електронний пристрій для посилення електричних коливань, що відповідають звуковим частотам, з метою збільшення гучності відтворення звуку через акустичні системи.

Складова частина апаратури для відтворення звуку (аудіоапаратури), яка безпосередньо посилює слабкий вхідний сигнал від джерела (наприклад, мікрофона, програвача) до потужності, необхідної для роботи гучномовців.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |