Древослів

Словник Української Мови

звукофікований

[zʋukofikoʋɑnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    (про приміщення, простір) Обладнаний технічними засобами для запису, відтворення або посилення звуку; акустично пристосований.

  2. (Техніка) –

    (про матеріал, подію) Такий, що був записаний на аудіоносій (фонограму, плівку, диск тощо) за допомогою спеціальної апаратури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукофікований, р. звукофікованого, д. звукофікованому, з. звукофікованого, о. звукофікованим, м. звукофікованім, к. звукофікований

Більше записів