звук

Значення

1. (Фізика) –

   Фізичне явище — коливальний рух частинок пружного середовища (повітря, води тощо), що сприймається органами слуху людини чи тварини.

2. (Фізика) –

   Суб’єктивне слухове відчуття, що виникає внаслідок такого коливання; те, що чути.

3. (Лінгвістика) –

   Мовна одиниця — мінімальний елемент мовлення, що утворюється органами мовлення та характеризується певними акустичними та артикуляційними ознаками (наприклад, голосний звук, приголосний звук).

4. (Лінгвістика) –

   Перен. Чуття, відчуття, натяк на щось, що ледве помітно (наприклад, звук сумніву).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми