Словник Української Мови
Буква
1. Властивість звуків мови, що полягає в їхній силі, ясності, чистоті та багатстві тембру; сонорність.
2. Мелодійність, гармонійність, приємність для слуху (про мову, музику, голос тощо).
3. Розголос, популярність, широка відомість (переносне значення).
Приклад 1:
Вони можуть сприяти мелодійності фрази, посилювати її звучність або виокремлювати в ній найістотніше, посутнісне. Словом, ітеративні фігури є «засобом підвищення ступеня важливості», наголошують дослідники[9 – Торсуева И. Интонация и смьісл вьісказьівания.
— Зеров Микола, “Камена”