звощик

1. Власник або наймач коней і екіпажів для перевезення пасажирів; особа, яка займалася перевезенням на власних або найманих конях у містах до появи автомобільного транспорту.

2. Водій конного екіпажу (візник, кучер), який перевозив пасажирів за плату.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді завернув у другу вулицю, чую — торохтить… їде звощик. Підождав та так на нього й скочив.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник () |