зворотниця

[zʋorotnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Релігія) –

    Жінка, яка займається зворотництвом — магічними обрядами, пов’язаними з поверненням коханої людини, відверненням чарів, лікуванням від привороту.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне позначення жінки, яка здійснює поворот, зміну напрямку чогось (наприклад, руху).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зворотниця, р. зворотниці, д. зворотниці, з. зворотницю, о. зворотницею, м. зворотниці, к. зворотнице

Більше записів