1. Жінка, яка займається зворотництвом — магічними обрядами, пов’язаними з поверненням коханої людини, відверненням чарів, лікуванням від привороту.
2. Рідкісне позначення жінки, яка здійснює поворот, зміну напрямку чогось (наприклад, руху).
зворотниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |