1. Такий, що здійснюється, відбувається або направлений у протилежний бік, у зворотному напрямі; протилежний прямому.
2. У математиці та логіці: такий, що виражає обернену залежність або зв’язок між величинами, поняттями (наприклад, зворотна теорема, зворотна пропорційність).
3. У хімії: такий, що стосується реакції, яка протікає одночасно в двох протилежних напрямках (прямому та зворотному) до встановлення рівноваги (наприклад, зворотна реакція).
4. У техніці: такий, що призначений для руху, передачі чогось у зворотному напрямі (наприклад, зворотний клапан, зворотний хід).