1. (про волосся, шерсть тощо) Збунтований, зім’ятий, зіпсований, що набув неохайного, розкуйовдженого вигляду.
2. (переносно, розм.) Збентежений, здивований, спантеличений до ступеня втрати рівноваги або здатності чітко мислити.
зворохоблений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Перший виник перед паном Перфецьким сам господар, маленький зворохоблений італієць непевного віку, під вусом, 55 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ можливо, наліпленим, і з безконечним папіросом у кутику вуст, пан Даппертутто, секретар фундації, рухливий і вертля вий, чи, що так скажу, ртутлявий. — Як доїхалося, пане Персицький, як спалося, якснідалося, як вам Венеція, як вам мої дівчата, гадаю, маєте добрий настрій, Адо, ти виглядаєш фантасмагорично, зараз почи наємо!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |