1. Навмисно затримувати виконання чогось, відкладати на пізніший час; гаятися, тягти.
2. Повільно, без поспіху рухатися або діяти; ледачити, баритися.
Словник Української Мови
Буква
1. Навмисно затримувати виконання чогось, відкладати на пізніший час; гаятися, тягти.
2. Повільно, без поспіху рухатися або діяти; ледачити, баритися.
Приклад 1:
— Так зволікати з суїцидом, щоб дотягти до тридцяти?» Симпатики щиро розділили моє здивування. Безрадісні, позбавлені поетичного злету роки потяглися сірою пеленою.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”