Словник Української Мови
Буква
1. Множина від слова “звід” у значенні: архітектурна конструкція у вигляді криволінійного перекриття, що спирається на стіни, колони або стовпи.
2. Множина від слова “звід” у значенні: верхня частина черепа, що утворена лобною, тім’яними, скроневими та потиличною кістками.
3. Множина від слова “звід” у значенні: те саме, що “небесний склепіння” — видима частина небесної сфери.
Приклад 1:
Їхали мимо крутих гір, порослих лісом, краєм Черкас — попід самим Дніпром: крізь обпалене листя садів чорніли обгорілі комини, наставлені в небо зводи колодязних журавлів, здавалося, хотіли злетіти звідси, тополі шелестіли спаленим листям — багато разів місто брали боєм і ті й ті, обчухрали його до дна; виїхали на Чигиринську дорогу, в ліву руку слались поля, в праву — луг до Тясмину, й там верби, осокори, густа смуга верболозів. Таке все знайоме з дитинства, таке рідне й дороге.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Три зводи були в караулi, тому й у помешканнi майже нiкого. Пiдiйшла до лампи: — Що пишете?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”