Значення
- (Психологія) –
Стати вільним, звільнитися від когось або чогось; позбутися залежності, обмежень, тягаря.
- (Загальне) –
Стати порожнім, вільним; звільнитися від зайнятості кимсь або чимсь (про приміщення, місце, посаду тощо).
- (Психологія) –
Дістати свободу, перестати бути зайнятим, заклопотаним; отримати можливість використати час за власним бажанням.
- (Юриспруденція) –
Розірвати трудові або службові відносини; перестати працювати на певній посаді або в певному місці (як правило, за власним бажанням).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звільніти, р. звільнітів, д. звільнітам, з. звільніти, о. звільнітами, м. звільнітах, к. звільніти