звільніти

[zʋilʲnitɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    Стати вільним, звільнитися від когось або чогось; позбутися залежності, обмежень, тягаря.

  2. (Загальне) –

    Стати порожнім, вільним; звільнитися від зайнятості кимсь або чимсь (про приміщення, місце, посаду тощо).

  3. (Психологія) –

    Дістати свободу, перестати бути зайнятим, заклопотаним; отримати можливість використати час за власним бажанням.

  4. (Юриспруденція) –

    Розірвати трудові або службові відносини; перестати працювати на певній посаді або в певному місці (як правило, за власним бажанням).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звільніти, р. звільнітів, д. звільнітам, з. звільніти, о. звільнітами, м. звільнітах, к. звільніти

Більше записів