звільненість

1. Властивість за значенням прикметника “звільнений”; стан незалежності, свободи від якихось обмежень, зобов’язань або залежності.

2. (у психології, педагогіці) Внутрішня свобода, розкутість, відсутність скованості в поведінці, спілкуванні або творчій діяльності.

3. (у літературознавстві, мистецтві) Відхід від суворих канонів, вільне, необтяжене формальними обмеженнями використання художніх засобів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |