звіку

1. (від «звіки») — здавна, з давніх часів, із незапам’ятних часів; дуже давно.

2. (від «звікувати») — закінчивши вік, проживши життя; до смерті, назавжди (зазвичай у поєднанні з дієсловами «жити», «пропасти» тощо).