Прислівник, що вказує на невизначене або невідоме місце, з якого бере початок дія, рух або поява кого-, чогось; з якогось місця.
Прислівник, що вказує на невідоме або неконкретизоване джерело інформації, відчуттів, думок тощо.
звідкись
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Раніше дім належав родині неґоціянтів, що прибула до Венеції звідкись аж із Калькутти. Або з Мадрасу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
І коли це нарешті дійшло до нього, то він зупи нився, то все зупинилося, і щойно розгорнутий сад згорнувся у безконечно малу нікчемну крапку, останню крапку в кінці останнього речення вже неіснуючої Книги, ні, книги, бо знову і знову пробивалося до нього звідкись іззовні одним єдине слово: «Станіславе!» (26 ) ЛЯ-ЧІ9Ф: В останньому зі своїх послань хочу повідомити Монсинь йорові про таке: a) Уранці 10 березня я ввійшла до готельного покою Рес пондента і побачила його сплячим у ліжку, але в одязі включно з плащем. Це виглядало одним із наслідків нічної вечері, яка відбулася в «Каза фарфарелльо» напередодні.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прислівник () |